Значення
-
Пов’язаний з ясаком (податком, даниною), що стягувався з неруського населення, переважно в Сибіру та на Далекому Сході, в Російській імперії.
-
Який сплачує ясак; що належить до платників цієї податі (про людину, родину, народ).
-
Утворений від слова “ясачний” у значенні “податковий”: стосується установи, документу тощо, пов’язаних зі збором ясаку (напр., ясачна книга, ясачна комора).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ясачний, р. ясачного, д. ясачному, з. ясачного, о. ясачним, м. ясачнім, к. ясачний