ясачник

1. У Московській державі XVI–XVII століть: чиновник, який збирав ясак (подать, переважно хутром) з корінних народів Сибіру та Поволжя.

2. У тюркських народів, підвладних Московській державі: представник місцевої знаті, який відповідав за збір ясаку та виконував адміністративні функції.

3. Застаріле: той, хто платить ясак; ясачна людина.

Приклади вживання слова

ясачник

Відсутні