Значення
-
(історичне) Жінка, яка в Київській Русі та Великому князівстві Литовському займалася розслідуванням злочинів, особливо вбивств, та вишукувала злочинців; жіночий аналог посад “ярига” чи “ярижник”.
-
(заст., рідко) Жінка, яка виконувала обов’язки яриги; жінка-службовець низького рангу при суді, управі або поліції, що виконувала доручення щодо виклику в суд, повідомлення, арешту тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ярижниця, р. ярижниці, д. ярижниці, з. ярижницю, о. ярижницею, м. ярижниці, к. ярижнице