Значення
-
Титул верховного правителя в середньовічній Скандинавії (особливо в Норвегії до об’єднання), а також найвища знать, що володіла великими землями і мала військову владу.
-
Представник вищої аристократії, наближений до конунга (короля), який керував великою областю (ярлством) і часто мав власне військо у давньоскандинавських державах та серед вікінгів.
-
У сучасному вживанні — історичний термін для позначення могутнього феодального володаря доби вікінгів, який за статусом стояв нижче за конунга, але вище за звичайних землевласників (бондів).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ярл, р. ярла, д. ярлові, з. ярла, о. ярлом, м. ярлі, к. ярле