1. (діал.) Властивість за значенням прикметника “ярий”; яра, буйна сила росту, інтенсивність розвитку (про рослини).
2. (перен., діал.) Запальність, гарячність, несамовитість у характері, поведінці або вчинках людини.
ярість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |