ярем

1. Дерев’яна або металева деталь упряжі, що надівається на шию робочої худоби (волів, корів) і кріпиться до ярма для тяги воза, плуга чи інших знарядь.

2. Переносно — важкий, гнітючий тягар, гніт, поневолення, рабство (наприклад, “ярмо неволі”, “скинути ярмо”).

3. У техніці — деталь машини або механізму, що має форму, схожу на ярмо, для з’єднання або кріплення частин.

4. У географії — гірський перевал, вузька сідловина між вершинами (переважно в Карпатах), часто вживається у власних назвах (наприклад, Яремча, Яремський яр).

Приклади вживання

Били та катували наших татів, та в ярем запрєгали, а нам уже кусня хліба не дають прожерти… Е, коби-то так по-мому… — Ще не находивси такий секвертант, аби що з него стєг за податок, ой, ні! Був чєх, був німець, був поляк — г…, пробачєйте, взєли. — Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |