яничар

1. Воїн елітного піхотного корпусу в Османській імперії, створеного в XIV столітті з початково християнських юнаків, взятих за системою девширме, які пройшли ісламське виховання та військову підготовку і були особистою гвардією султана.

2. Переносно: людина, яка сліпо та жорстоко служить чужій справі, ворожій силі або деспотичній владі, часто проти інтересів свого народу.