ялиця

1. Високе вічнозелене хвойне дерево родини соснових з конусоподібною кроною, м’якою плоскою хвоєю та вертикально розташованими шишками, що поширене в помірних широтах Північної півкулі (Abies).

2. Деревина такого дерева, що використовується як будівельний та столярний матеріал.

Приклади вживання

Хай два серця — два голуби співзвучно й тужно затріпочуть 3 квітня 1935 До дна Я витесав поему з срібла, поема — мов ялиця. Весна спинилась і приблідла, мов з дива молодиця. — Невідомий автор, “Zieliena Ievanghieliia Boghdan Ighor”

Була це дводієва опера, Антосева партія була баритоно- ва, а прегарну думку “Як ялиця в верховині” (“Szumią jodły”) спі- вали у темпі мазурка. Щойно пізніше зросла опера до чотирьох дій (прибула ІІ і ІІІ дія), а згадану арію переробив Монюшко на прохан- ня Добрського з мазурка на “думку”. — Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini”

Досить згадати аріозо з “Паяців”, арію під хрестом з “Лючії” і останні такти з “думки” “Як ялиця в верховині” (Szumją jodły). “Хто з нас, тодішніх штубаків опери, не знав, – згадує Вітольд Носковський, – що Мишуга співає średnicą nadto biaĺą, а Бантовський стискає горло. — Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini”

Частина мови: іменник (однина) |