Значення
-
Вічнозелена хвойна рослина родини кипарисових з колючим хвоєм та ароматними ягідоподібними шишками, що використовується в медицині, кулінарії та для виготовлення виробів з деревини; рід дерев і кущів Juniperus.
-
Народна назва місяця червень, пов’язана з періодом цвітіння цієї рослини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. яловець, р. ялівця, д. ялівцеві, з. ялівця, о. ялівцем, м. ялівцеві, к. ялівцю
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘яловець’ (також ‘ялівець’) позначає рослину, відому як ялівець звичайний (Juniperus communis). Воно походить від праслов’янського *jalovьсь, яке утворене від прикметника *jalovъ, що означає ‘безплідний, яловий’. Первісно так називали рослини ялівцю з чоловічими квітами, які не дають плодів. Це значення збереглося в нижньолужицькій мові, де ‘jałowjeńc’ означає ‘яловець звичайний чоловічий, який не має плодів’. Інші тлумачення, як-от зв’язок зі значенням ‘недозрілий’ або зростання на ‘ялових’ (неродючих) землях, є менш прийнятними. Споріднені слова в інших слов’янських мовах: білоруське ‘ядловец’, польське ‘jałowiec’, чеське та словацьке ‘jalovec’.