Найвищий ступінь вишуканості, що досягається в певному контексті; такий, що є найбільш витонченим, довершеним у своєму роді.
якнайвишуканіший
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Найвищий ступінь вишуканості, що досягається в певному контексті; такий, що є найбільш витонченим, довершеним у своєму роді.
Відсутні