Значення
-
Сукупність суттєвих ознак, властивостей, особливостей, що визначають відносну стійкість предмета чи явища та відрізняють його від інших; рівень досконалості, цінності чогось.
-
Філософська категорія, що виражає сутнісну визначеність предмета, яка є основою його існування та зміни; внутрішня певність об’єкта, невіддільна від його буття.
-
(у множині) Спеціальні властивості, особливості, характерні риси когось або чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. якісність, р. якісності, д. якісності, з. якісність, о. якісністю, м. якісності, к. якісносте