якір

1. Важкий металевий пристрій з лапами, що, з’єднуючись з судном ланцюгом або тросом, закидається на дно для утримання судна на місці.

2. Елемент конструкції або пристрій, що забезпечує кріплення, стійкість або нерухомість чогось (наприклад, арматури в бетоні, дирижабля на землі тощо).

3. Перен. те, що дає відчуття безпеки, стабільності, опори в житті; основа, опора.

4. Символ надії в християнстві, один із ранніх таємних символів віри.

5. Техн. Деталь у механізмах годинників або деяких інших приладів, що коливається, регулюючи рух.

Приклади вживання

Твердо стань на якір. О, щасливий той, хто вступив на шлях κυρίου2! — Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”

Печатка імператора Августа мала з кільцем якір, обвитий дуже спритним морським звіром дельфіном з таким підписом: Festina lente, тобто поспішай (завжди) поволі. Образ, що має в собі тайну, називався по -грецьки цфЬра , emblema, тобто вкидка, вправка ніби у перстень алмазу, наприклад зображений гриф з таким підписом: “Наглопороджене швидко зникає”; або оберемок трави з цим написом: “Будь -яка плоть – трава”. — Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”

Примітки Publisher: Andrii Ponomarenko © Ukraine Kyiv 2024 978-617-8454-26-5 1 Котва (або котвиця) — якір. (<< back) 2 Брамбеус — Барон Брамбеус (1800-1858) — дуже популярний у першій половині XIX століття російський письменник, редактор журналу «Библиотека для чтения», що видавався найбільшим за тих часів у Росії накладом. --- Антонич Богдан-Ігор, "Зелена Євангелія"

Частина мови: іменник (однина) |