як-от

Так як-от ча­сом двоє вовків по­па­дуть під се­лом не­обач­ну сви­ню да, взяв­ши з обох боків за уші, ве­дуть у пу­щу на розп­ра­ву, так тії діди ве­ли біда­ху-за­по­рож­ця че­рез ба­зар, по­зи­ра­ючи грізно з-під си­вої ще­ти­ни. – Де се ви, батьки, блу­ка­ли, що й не обіда­ли вкупі? — Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

«Ішла вдова долиною З маленькою дитиною…» Для одних то вдова, для інших то , сестра, дружина, і кожен міг до болю чітко уявити, як-от вона йде… І як-от вона тужить… «Ой, сину мій малесенький, Де ж наш батько ріднесенький?! — Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”