1. (історичне) У Галицько-Волинському князівстві XIII–XIV століть — князівський чиновник, уповноважений збирати натуральний податок (ясак) натурою, зокрема медом та воском, з підвладного населення.
2. (історичне) Посадовець, відповідальний за збір мита (митник) або податків у давньоруських князівствах та на українських землях у складі Великого князівства Литовського.