Значення
-
(історичне) У Галицько-Волинському князівстві XIII–XIV століть — князівський чиновник, уповноважений збирати натуральний податок (ясак) натурою, зокрема медом та воском, з підвладного населення.
-
(історичне) Посадовець, відповідальний за збір мита (митник) або податків у давньоруських князівствах та на українських землях у складі Великого князівства Литовського.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. яфирник, р. яфирника, д. яфирникові, з. яфирник, о. яфирником, м. яфирникові, к. яфирнику