яблучний

1. Прикметник до слова “яблуко”; властивий яблуку, що стосується яблук, зроблений з яблук або на основі яблук.

2. Такий, що має колір, схожий на колір стиглого яблука (зазвичай червонувато-рожевий або світло-червоний).

3. У складі ботанічних та помологічних термінів: що містить у назві вказівку на зв’язок з яблунею або її плодом (наприклад, яблучна плодожерка, яблучний сік).

Приклади вживання

У Беренсів пили чай, їли яблучний струдель, розглядали ілюстровані англійські книжки. Було все натягнене й навмисне. — Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: прикментик () |