взяти

[ʋzjɑtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Схопити, охопити рукою (руками) щось, щоб утримувати, мати при собі, нести тощо.

  2. (Лінгвістика) –

    Прийняти до уваги, врахувати щось; прийняти за основу, за принцип.

  3. (Психологія) –

    Засвоїти, запам’ятати; засвоїти певні знання.

  4. (Юриспруденція) –

    Одержати, стягнути (гроші, податок тощо).

  5. (Математика) –

    У математиці: виділити, позначити частину чогось; виконати арифметичну дію віднімання.

  6. (Мистецтво) –

    У картярській грі: зіграти карту, перебити карту суперника.

  7. (Історія) –

    Заволодіти кимось, чимось силою, захопити; зайняти якусь територію.

  8. (Юриспруденція) –

    Отримати, придбати, дістати щось у власність, у користування або на певних умовах.

  9. (Соціологія) –

    Прийняти, запросити до себе, на роботу, навчання тощо; залучити до участі в чомусь.

  10. (Лінгвістика) –

    Привласнити собі, прийняти на себе (обов’язки, зобов’язання, роль, вигляд тощо).

  11. (Загальне) –

    Застосувати, використати щось для певної мети; скористатися чимось.

  12. (Лінгвістика) –

    Рушаючи, повести з собою когось, щось; приєднати до себе.

  13. (Психологія) –

    Охопити, опанувати (про почуття, стан, явище).

  14. (Лінгвістика) –

    Почати робити щось, приступити до якоїсь дії (часто у поєднанні з іншим дієсловом у неозначеній формі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я візьму, ти візьмеш, він візьме, ми візьмем, ви візьмете, вони візьмуть

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Приклади з художньої літератури

  • Не візьмеш плачу з собою —
    Я плакати буду пізніш!
    Тобі ж подарую зброю:
    Цілунок гострий як ніж.
    — Олена Теліга

Більше записів