взятка

[ʋzjɑtkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Гроші, цінності, послуги або інші матеріальні чи нематеріальні вигоди, які незаконно передаються посадовій особі або особі, яка виконує управлінські функції, за вчинення або невчинення дій у її службових повноваженнях на користь того, хто дає, або інших осіб.

  2. (Лінгвістика) –

    У розмовній мові — невелика кількість алкогольного напою, яку випивають одразу, залпом (зазвичай у значенні “перша чарка”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. взятка, р. взятки, д. взятці, з. взятку, о. взяткою, м. взятці, к. взятко

Більше записів