взутий

[ʋzutɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Який має взуття на собі, обутий.

  2. (Лінгвістика) –

    Який має певний тип або стан взуття (зазвичай у складних словах, наприклад, легко взутий, босоніж взутий).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. взутий, р. взутого, д. взутому, з. взутого, о. взутим, м. взутім

Більше записів