Значення
- (Лінгвістика) –
(діалектне) Піднімати, підіймати щось угору; підводити.
- (Лінгвістика) –
(діалектне) Відкривати, розкривати (наприклад, вікно, двері).
- (Лінгвістика) –
(переносне значення, діалектне) Викликати, спричиняти якісь явища або почуття (наприклад, сумніви, тривогу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я взорю, ти взориш, він взорить, ми взоримо, ви взорите, вони взорять