взорець

[ʋzorɛt͡sʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Література) –

    Власна назва українського літературного альманаху, виданого у Львові в 1885 році гуртком письменників на чолі з Іваном Франком; збірка містила твори українських авторів Галичини та мала значний культурний і громадський резонанс.

  2. (Мистецтво) –

    (рідко) Ужиткове або художнє виріб (наприклад, вишивка, різьблення), що служить зразком, еталоном для наслідування; взірець.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. взорець, р. взорця, д. взорцеві, з. взорець, о. взорцем, м. взорцеві, к. взорцю

Більше записів