1. Ставати звичним, прийнятим, поширеним у мовленні, побуті або практиці; входити у вжиток.
2. (про людину) Звикати до чого-небудь, пристосовуватися до нових умов, обставин.
3. (заст.) Вступати з кимось у близькі стосунки, у зносини; знайомитися.
вживатися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вроджена сценічна інтелігенція, фено- менальна інтуїція, дар відчувати та вживатися в особи й ситуації були основами її таланту. Рубчакова розв’язувала кожну психічну проблему на сцені – прямо ясноявою.
— Невідомий автор
Частина мови: дієслово () |