Значення
- (Техніка) –
Властивість або стан взаємозамінних елементів, коли один може замінити інший без зміни функції, призначення або якості системи чи цілого.
- (Техніка) –
(У техніці, стандартизації) Технічний принцип, за яким деталі, вузли або вироби одних типорозмірів можуть застосовуватися замість інших без додаткового підганяння, що забезпечує їхню сумісність.
- (Математика) –
(У математиці, логіці) Відношення між об’єктами, що допускає їхню взаємну заміну в певному контексті (наприклад, у формулі) без порушення істинності чи структури.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. взаємозмінність, р. взаємозмінності, д. взаємозмінності, з. взаємозмінність, о. взаємозмінністю, м. взаємозмінності, к. взаємозмінносте