взаємозбагачення

[ʋzɑjɛmozbɑɦɑt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Соціологія) –

    Процес або результат взаємного поповнення, збагачення чимось (знаннями, досвідом, культурними цінностями тощо) двох або більше суб’єктів, що спілкуються або взаємодіють.

  2. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці та культурології: процес, за якого мови, культури чи традиції впливають одна на одну, обмінюються елементами, що призводить до їхнього розвитку та ускладнення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. взаємозбагачення, р. взаємозбагачення, д. взаємозбагаченню, з. взаємозбагачення, о. взаємозбагаченням, м. взаємозбагаченні, к. взаємозбагачення

Більше записів