1. (у філософії, соціології) Процес або стан, за якого два або більше суб’єктів (особи, групи, суспільства) одночасно існують у відносній ізоляції один від одного, обмежуючи контакти та взаємний вплив, що призводить до формування окремих ідентичностей, культур або соціальних систем.
2. (у біології, екології) Взаємне відокремлення популяцій, видів або угруповань у просторі або в екологічній ніші в результаті конкуренції або інших форм взаємодії, що веде до мінімізації їхнього прямого контакту та співіснування.