Значення
- (Фізика) –
(у фізиці) Явище виникнення електрорушійної сили в провідному контурі при зміні сили струму в іншому, близько розташованому контурі, або взаємне вплив двох і більше контурів, що зумовлений їхнім магнітним зв’язком.
- (Техніка) –
(у техніці) Електромагнітний зв’язок між двома або більше електричними колами, завдяки якому зміна струму в одному колі спричинює появу електрорушійної сили в іншому.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. взаємоіндукція, р. взаємоіндукції, д. взаємоіндукції, з. взаємоіндукцію, о. взаємоіндукцією, м. взаємоіндукції, к. взаємоіндукціє