взаочі
[ʋzɑot͡ʃi] Прислівник
Буква:В
Значення
- (Лінгвістика) –
У відсутності когось, без участі чи знання певної особи; заочно.
- (Юриспруденція) –
(У судовій практиці) Розгляд справи судом без участі однієї зі сторін, що не з’явилася, за наявності законних підстав для такого розгляду.