Словник Української Мови
Буква
1. Обережно, несміливо дивитися з-за чогось, з якогось прихованого місця; показуватися, виглядати (про частину обличчя, тіла).
2. Показуватися, ставати видимим, виступати з-за чогось (про предмети, явища).
3. Перен. Помічатися, проглядати, ставати очевидним (про почуття, наміри, риси характеру тощо).
Приклад 1:
Одначе, коли ми вже під’їжджаємо до його колишньої квартири, він починає неспокійно рухатись, визирати з вікна, потім раптом хапає мене за руку й говорить благаючи, судорожно: — Слухайте, Якове Васильовичу!.. Я розумію, голубчику, але… скажіть, щоб він зупинився.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Приклад 2:
Сонце ледве починало визирати з-за обрiю, було росяно й холодно i Роман аж тремтiв. На току вже були батько й брати.
— Невідомий автор