визига

1. (історичне) Позбавлений майна, безправний найманий робітник у феодальній Русі та Великому князівстві Литовському, який не мав власної оселі та господарства, наймитував у заможних селян або міщан.

2. (переносне, розмовне, застаріле) Бідолаха, нещасна, пригноблена людина; той, хто живе в злиднях і покірно виконує чужу волю.

Приклади вживання слова:

визига