Словник Української Мови
Буква
1. Звільнитися від когось або чогось, позбутися залежності, утисків, несприятливих обставин.
2. Отримати свободу, незалежність (про народи, держави).
3. Розв’язатися від якогось почуття, стану, внутрішнього тягаря.
4. (розм.) Знайти можливість звільнитися від якихось обов’язків, справ, щоб отримати вільний час.
Приклад 1:
Досі ніякими своїми логічними і навіть найлогічнішими міркуваннями визволитися з того болю ще не можна було — так чи не дасть рецепта й чисто практичної поради святий Єфрем Сірін? І Лаговський знайшов тую емпіричну пораду, якої бажав.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Левантина бачила, що вона в неволi, все думала, як би з сiєї неволi визволитися, i не могла нiчого вигадати. II Як хазяїн виходив чого з крамницi, то замiсто його сидiла хазяйка, а як i хазяйки не було або їй нiколи, то, на другий мiсяць служби Левантининої, Квасюк став посилати туди Левантину.
— Невідомий автор