1. Звільнити від чужої влади, окупації, поневолення або гноблення.
2. Позбавити когось від чогось тяжкого, неприємного, звільнити від якихось обов’язків, клопоту.
3. Розмовне. Дістати, добути щось, заволодіти чимось, часто з труднощами.
Словник Української Мови
Буква
1. Звільнити від чужої влади, окупації, поневолення або гноблення.
2. Позбавити когось від чогось тяжкого, неприємного, звільнити від якихось обов’язків, клопоту.
3. Розмовне. Дістати, добути щось, заволодіти чимось, часто з труднощами.
Приклад 1:
Як його визволити, як йому стати паном самому собі. — Ти вже сказав, гетьмане, — дістав з-за пояса люльку Дорошенко.
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 2:
Кір II намагався справити на вавилонців враження, що він прагне одного — визволити їх від тиранії царя-єретика. Він заборонив своїм воїнам грабувати місто, дозволив переселеним народам повернутися на батьківщину, повернув месопотамським містам статуї їхніх богів.
— Невідомий автор