Значення
- (Історія) –
Той, хто визволяє когось або щось від залежності, гніту, неволі, окупації; звільнитель.
- (Історія) –
У конкретно-історичному контексті — учасник, боєць або формування, що брали безпосередню участь у звільненні певної території від ворога (наприклад, у період Другої світової війни).
- (Психологія) –
(переносне значення) Той, хто рятує, допомагає позбутися чогось тяжкого, гнітючого (наприклад, від почуття самотності, від важких думок).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. визволитель, р. визволителя, д. визволителеві, з. визволителя, о. визволителем, м. визволителеві, к. визволителю