визвольний

1. Який стосується визволення, спрямований на звільнення від чужої влади, гноблення або залежності; такий, що несе свободу.

2. Пов’язаний з боротьбою за національну незалежність, державну самостійність.

3. У складі власних назв (наприклад, Визвольні змагання) — історичний термін для позначення визвольної війни українського народу за державність у певний період.

Приклади вживання

Приклад 1:
Впродовж чотирнадцяти місяців у кровопролитних битвах Дарій І придушив визвольний рух народів і відновив державну єдність імперії Ахеменідів. Навіть більше, він істотно розширив кордони держави, завоювавши області Середньої Азії, Фракії, Македонії, північно-західної частини Індії.
— Невідомий автор

Частина мови: прикметник () |