визвольник

1. Той, хто визволяє когось або щось від залежності, гніту, окупації, неволі; звільнитель.

2. У конкретно-історичному контексті — учасник визвольної боротьби українського народу, зокрема воїн Української повстанської армії (УПА) або інших національно-визвольних формувань.

3. У релігійному (християнському) контексті — один з епітетів Бога або Ісуса Христа як того, хто звільняє людство від гріха.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |