1. (рідко) Ставати схожим на звіра за зовнішнім виглядом, поведінкою або характером; озвірітися.
2. (переносно) Виявляти свою справжню, часто непривабливу, сутність; показувати свої найгірші риси.
визвірятися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вони почали визвірятися й один на одного, мовляв, саме через того чи того все отак почалося. Нетяги стали бити кулаками коней.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: дієслово () |