визрівання

1. Процес набуття зрілості, повного розвитку; стан, коли щось досягло повної готовності, завершеності (про органи живих істот, плоди, ідеї, почуття тощо).

2. У медицині — процес дозрівання, нагноєння (наприклад, нариву, фурункула).

3. Перен. Довгий процес внутрішнього розвитку, формування, підготовки чогось перед остаточним оформленням або втіленням.

Приклади вживання

Приклад 1:
Я зрозумів, що кларнет — це екзальтований панич періоду визрівання, схильний до патетики і зривів голосу. Альт — зовні поверховий дженджик років тридцяти, насправді глибокий і пристрасний.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |