1. Дія за значенням дієслова “визнавати”; офіційне або публічне підтвердження існування, законності, правомірності чи істинності чогось, визнання.
2. У міжнародному праві: односторонній акт держави, яким вона констатує певний фактичний стан або ситуацію (наприклад, визнання нового уряду, держави або кордонів) і висловлює намір вважати це юридично обов’язковим у взаєминах.
3. У філософії та психології: акт усвідомлення та прийняття до уваги якоїсь істини, факту, явища або власного стану.