Словник Української Мови
Буква
1. Офіційно або публічно підтвердити існування, законність, правомірність або істинність когось або чогось; схвалити, затвердити.
2. Відкрито та свідомо погодитися з фактом, обставиною, думкою або станом речей; усвідомити та прийняти як реальність.
3. У правовому контексті — офіційно підтвердити чи засвідчити певний юридичний факт, статус, правовідносини або зобов’язання.
4. Оцінити, вшанувати когось або щось як видатне, авторитетне; віддати належне.
Приклад 1:
За істотну частку слід визнати дані 2 MRP1 – Material Requirements Planning, Планування матеріальних потреб; 3 MRP2,3 – Material Recourse Planning, Планування матеріальних ресурсів; 4 DRP1 – Distribution Requirements Planning, Планування збутових потреб; 5 DRP2 – Distribution Resources Planning, Планування збутових ресурсів 6 LRP – Logistics Resource Planning, Планування логістичних ресурсів; 7 ECR – Efficient Consumer Response, Ефективне обслуговування клієнта; 8 Канбан – японська система виробничої логістики; 9 АВС, XYZ – методи управління запасами; 10 CRM – Continious Replenishment Management, Менеджмент безперервного поповнення запасів; 11 JIT – Just in Time, точно вчасно. 12 EDI – Electronic Data Interchange, Відділ складування та запасів Відділ постачання Відділ транспорту Виробничий відділ Відділ маркетингу348 про застосування методів JIT (15,5%) та CRM (15,0%), оскільки вони полегшують регулювання рівня запасів та моніторинг фізичного руху продуктів як всередині фірми, так і між ланками ланцюгів поставок.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Я практично нічого про нього не знала, та й загалом мушу визнати, що на той час я умудрилася залишатися певною мірою ідеологічно «незайманою»: зовнішньо, безперечно, підвладною панівним ідеологемам, але водночас внутрішньо — морально, естетично — наперекір усьому автономною. Жила у своєму світі високих мистецьких — музика, поезія — уподобань, «книжних» моральних максим та ідеалів, і все це абсолютно щиро, без тіні свідомого пристосуванства.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 3:
Чи бога в одній особі визнати, чи в тридцятьох особах — це ж однаково важко для розуму». І він щиру правду сказав… От ми, молода школа початкуючих письменників, ми геть усіма силами вмовляємо себе й доводимо собі, що треба вірити в православіє з найменшими його дрібницями, з найтяжчими його догматами, бо credo quia absurdum[76].
— Тютюнник Григорій, “Вир”