Словник Української Мови
Буква
1. Встановлювати, визначати точні межі, межові знаки, кордони чогось; розмежовувати.
2. Чітко окреслювати, обмежувати, визначати зміст, обсяг, характер чогось.
3. Встановлювати, визначати ознаки, властивості, сутність когось або чогось; давати характеристику, визначення.
4. Мати вирішальний вплив на формування, розвиток, характер чогось; обумовлювати, детермінувати.
Приклад 1:
Шевченка та “Союз співа- цьких і музичних товариств у Львовї” (кожне Товариство по одному), а од- ного – Рада міста Львова; з-поміж п’ятьох членів Ради, яких іменуватиме Краєвий Виділ, мусить бути більшість української національности; б) Якби котре зі згаданих Товариств перестало існувати, то в його права визначувати члена Фундаційної Ради вступає инша інституція, яка має ту саму або споріднену ціль, про що постановляє Фундаційна Рада за згодою Краєвого Виділу; в) Віддавання в оренду театрального підприємства або настанова на- чального мистецького керманича підпадає затвердженню Краєвого Виділу. Коли Краєвий Виділ закомунікував ці постанови Комітетові будови ук- раїнського театру, Комітет заявив письмом із 11 травня 1905, що з таки- ми умовами признаної субвенції прийняти не може.
— Невідомий автор