визначальний

1. Такий, що має вирішальне значення, найважливіший, ключовий; що визначає собою сутність, характер або результат чогось.

2. (У граматиці) Службовий, що вказує на ознаку предмета та виражає значення визначеності/невизначеності (про артикль).

Приклади вживання

Приклад 1:
астрологія посідала центральне місце у світогляді освічених європейців , справляючи визначальний вплив на розвиток культури . Та449 оскільки тоді астрологію й астрономію сприймали переважно як єдину науку, існував суттєвий інтерес і до астрономічного знання.
— Невідомий автор

Приклад 2:
Насправді не всякий вплив може призводити до зміщення рівноваги, а тільки визначальний. Наприклад, розглянемо ту ж реакцію між H2 і I2.
— Невідомий автор

Частина мови: прикметник () |