Древослів

Словник Української Мови

вижолоблений

[ʋɪʒoloblɛnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Анатомія) –

    (про людину) такий, що має високе, опукле чоло; високолобий.

  2. (Зоологія) –

    (переносно, про тварину, зокрема коня) з опуклою, витягнутою головою; горбоносий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вижолоблений, р. вижолобленого, д. вижолобленому, з. вижолобленого, о. вижолобленим, м. вижолобленім

Більше записів