Древослів

Словник Української Мови

вижлятник

[ʋɪʒljɑtnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Зоологія) –

    Спеціально навчений собака, який використовується на полюванні для пошуку та вигону звіра з лігва, чагарників на мисливця.

  2. (Зоологія) –

    Заст. Мисливець, який керує вижлятами (мисливськими собаками) під час полювання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вижлятник, р. вижлятника, д. вижлятникові, з. вижлятника, о. вижлятником, м. вижлятникові, к. вижлятнику

Більше записів