вижлятник

1. Спеціально навчений собака, який використовується на полюванні для пошуку та вигону звіра з лігва, чагарників на мисливця.

2. Заст. Мисливець, який керує вижлятами (мисливськими собаками) під час полювання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |