вижлець

[ʋɪʒlɛt͡sʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Зоологія) –

    Породистий хорт (мисливський собака) з довгою шерстю, що використовується для полювання на зайців та лисиць; рідше — загальна назва мисливських гончаків.

  2. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — про худорляву, високу людину або про того, хто багато бігає, метушиться.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вижлець, р. вижльця, д. вижльцеві, з. вижльця, о. вижльцем, м. вижльцеві, к. вижльцю

Більше записів