вижга

1. (діал.) Те саме, що вижига — людина, яка випалює ліс під город, а також узагалі той, хто випалює ліс, степ тощо для землеробсьтва.

2. (діал.) Розпечений, гарячий попіл або вугілля після випалювання лісу.

3. (діал.) Місце, де випалено ліс під город; підсіка, тереб.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |