1. (розм.) Довести себе до виснаження, знемоги через надмірну роботу, стомлюючі заняття або тривалу хворобу; виточитися, змарніти.
2. (перен., розм.) Виснажитися морально, втратити душевні сили через тривалі переживання, клопоти тощо.
визганятися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |