виз

1. (заст.) Власна назва давньогрецького міста на півночі Малої Азії, відомого з античних джерел; сучасна турецька назва — Візе.

2. (іст.) Назва середньовічної генуезької торгової колонії та фортеці в Криму, що існувала на місці сучасного смт Коктебель.

Приклади вживання

Приклад 1:
То бу­ли бур­ливі хвилі ще дівоцьких лю­бощів, у кот­рих уже ви­раз­но виз­на­ча­ло­ся чут­тя ма­тері. То ма­те­ри­не сер­це ози­ва­ло­ся в га­ря­чих дівоцьких по­ши­бах ко­хан­ня.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
З подібних дослідів Ж. Перрен виз– начив, що 123 моль105,6NА −⋅= .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
140), виз начають за формулою: 3 3 2 2 1 1 0 ddd SC εεε ε ++ = .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |