вивороть

[ʋɪʋorotʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Геологія) –

    (діал.) Місце, де річка різко змінює напрямок, утворюючи вигин або поворот; річковий вигин, закрут.

  2. (Географія) –

    (діал.) Крутий поворот, вигин на дорозі; серпантина.

  3. (Література) –

    (перен., діал.) Несподівана, різка зміна в чомусь; непередбачуваний поворот подій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вивороть, р. вивороті, д. вивороті, з. вивороть, о. вивороттю, м. вивороті, к. вивороте

Більше записів