виворіток

[ʋɪʋoritok] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Література) –

    Рідкісна, незвичайна, дивна річ або явище; щось химерне, дивовижне, чудернацьке.

  2. (Лінгвістика) –

    Застаріле та діалектне: викрутас, викрут, вигин; щось викривлене, зігнуте.

  3. (Техніка) –

    У техніці (спеціальне): деталь, виготовлена згинанням, викривленням; вигнутий або скручений елемент конструкції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виворітки, р. виворіток, д. виворіткам, з. виворітки, о. виворітками, м. виворітках, к. виворітки

Більше записів