Значення
- (Логіка) –
Властивість або якість того, що можна вивести (логічно обґрунтувати, довести) з певних посилок, аксіом або фактів; логічна слідковість одного твердження з іншого.
- (Математика) –
У логіці та математиці — формальна характеристика твердження (формули), яка означає існування в даній системі висновку або доказу цього твердження з прийнятих аксіом або раніше доведених теорем за допомогою чинних правил перетворення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. виводимість, р. виводимості, д. виводимості, з. виводимість, о. виводимістю, м. виводимості, к. виводимосте