1. Процес позбавлення власності, відчуження майна, особливо в контексті примусового відбирання державою приватної власності без адекватної компенсації.
2. У філософській та соціологічній термінології — стан відчуження людини від результатів її праці, від суспільства або від самої себе, що призводить до втрати контролю та відчуття належності.