Значення
- (Геологія) –
(геологія) Властивість гірських порід і мінералів піддаватися руйнуванню та змінам на земній поверхні під впливом фізичних, хімічних та біологічних факторів вивітрювання.
- (Геологія) –
(геологія) Ступінь інтенсивності, з якою певна порода або мінерал зазнає процесу вивітрювання; стійкість або нестійкість породи до руйнівної дії зовнішніх агентів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вивітрюваність, р. вивітрюваності, д. вивітрюваності, з. вивітрюваність, о. вивітрюваністю, м. вивітрюваності, к. вивітрюваносте